Поліська вишивка

                       Поліська вишивки

Полісся – це етнічний регіон, до якого відноситься широка, майже стокілометрова, смуга на півночі України. Сюди входять сучасні Рівненська, Волинська, Житомирська області та північні частини Чернігівщини, Сумщини та Київщини.

Поліські вишивки відрізняються простотою, але при цьому вишуканістю, мініатюрністю, багатством варіантів та чіткістю композиції. Стриманість ліній та геометричність мотивів, відсутність деталізованості в орнаментах та невелика кількість технік оживають завдяки використанню червоних ниток, що надає роботам яскравості та емоційності.

Найбільш традиційною тут є геометрична вишивка, яка відноситься до найстарішої в історії людства і зустрічається у зразках орнаментів різних епох і на всіх континентах. І це не просто абстрактні малюнки, вони мають дуже глибокий символічний та магічний зміст.

У вишивках також часто зустрічаються символічні рослинний та квітковий орнаменти (барвінок, що символізує пам'ять, калина – дівочий символ, дерево, як символ роду, листя дубу, як ознака сили чоловіка, виноград, як символ добра та інші). Вишивка не була цілком натуралістична, скоріше це була своєрідна стилізація. Одним з улюблених мотивів, особливо при вишивці рушників, були пташки, яких шили переважно у парі.

На поліських вишитих виробах часто зустрічаються зображення розетки з чотирма, шістьма або вісьмома кінцями – символу, який відноситься до землі та неба, вказує на нескінченність життя.

Виконувались поліські вишивки на біло-сірих льняних або конопляних домотканих тканинах переважно червоними та чорними кольорами.

У Рівненській та Волинській областях шили нескладні прямі та ламані лінії, ромби, восьмикутні зірки, які повторювали один за одним по декілька разів. Використовували зазвичай «занизування», чітко вишиті лінії, що робило вироби схожими на узорне ткацтво. Улюбленими орнаментами були також рослинні (виноград, терен). Основним кольором вишивок цього регіону був червоний, до якого інколи додавались чорний або синій.

В деяких районах Волині вишивки відрізняються ромбовими узорами, які вписуються у прямокутники. Робились такі орнаменти поперемінно червоними та синіми нитками.

На Рівненщині також були свої відмінності – тут зустрічалась вишивка гладдю, «набируванням» та «вирізуванням», яку робили білим кольором.

Не дивлячись на всі нові течії та примхи моди, на складну еволюцію, яку пройшла подільська вишивка впродовж тисячоліть, любов поліщуків до своєї культури та вікових традицій безмежна. Вони дбайливо зберігають та плекають свою історичну спадщину, невід’ємною часткою якої є старовинне мистецтво вишивки, адже в ній закодований потужний дух українського народу, від древлян і до наших днів.